Моя тема

Призма

                                             Рис. 1. Призма

Висота — відрізок, що міститься між її основами і перпендикулярний до них.

Пряма призма — бічні ребра перпендикулярні до основ.

Площа бічної поверхні довільної призми дорівнює добутку периметра перпендикулярного перерізу на бічне ребро.

Площа бічної поверхні прямої призми дорівнює добутку периметра основи на висоту призми.

Об'єм довільної призми дорівнює добутку площі її основи на висоту.

Паралелепіпед

                                    Рис. 2. Паралелепіпед

Паралелепіпед — призма, основи якої — паралелограми. У паралелепіпеді протилежні грані паралельні і рівні; всі чотири діагоналі перетинаються в одній точці і діляться нею навпіл.

У прямокутному паралелепіпеді квадрат діагоналі дорівнює сумі квадратів трьох його вимірів.

Площа бічної поверхні прямокутного паралелепіпеда дорівнює добутку периметра основи на висот.

Об'єм прямокутного паралелепіпеда дорівнює добутку трьох його вимірів.

Куб

                                           Рис. 3. Куб

Куб — прямокутний паралелепіпед, усі ребра якого рівні.

Піраміда

                                         Рис. 4. Піраміда

Якщо в основі піраміди лежить трикутник, вона називається 
тетраедром.
Висота — перпендикуляр, проведений з вершини до площини основи.

Правильна піраміда — в основі лежить правильний многокутник і 

основа висоти збігається з його центром.

Апофема — висота бічної грані правильної піраміди.

Площа бічної поверхні правильної піраміди дорівнює одній другій 
добутку периметра основи на апофему.

Площа бічної поверхні правильної зрізаної піраміди дорівнює добутку 
півсуми периметрів обох основ на апофему.

Об'єм піраміди дорівнює одній третій добутку площі її основи 
на висоту.